- відірваний
- [в'ід’і/рванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
рваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до рвати. 2) у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. 3) у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний. 4) у знач. прикм. З нерівними, ніби розірваними краями; нерівний. 5) у знач. прикм. Який насилу… … Український тлумачний словник
рваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напіввідірваний — а, е. Відірваний частково, трохи, не повністю; наполовину відірваний … Український тлумачний словник
обірваний — 1 дієприкметник від: обірвати обірваний 2 прикметник обшарпаний; незакінчений; прямовисний, обривистий діал … Орфографічний словник української мови
ввірваний — див. увірваний … Український тлумачний словник
розірваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розірвати. || розі/рвано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Різким рухом розділений на частини; розідраний. || Увесь у дірках; порваний. || Розпечатаний (про пакет, конверт, телеграму і т. ін.) || Який має… … Український тлумачний словник
увірваний — (вві/рваний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до увірвати … Український тлумачний словник
ввірваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відірваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зірваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
надірваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови